Огірок – культура теплолюбна, вологолюбна та світлолюбна, яка потребує регулярних підгодівель в процесі вегетації. Найбільше огірки потребують азотних добрив, фосфору, калію, магнію, кальцію та мікроелементів: цинку, бору, марганцю.
При належному догляді за насадженнями огірків урожай буде рясним і якісним. І йдеться не лише про забезпечення відповідним ґрунтом, регулярним своєчасним поливом, а і про систематичні підживлення, які здійснюються згідно потреб культури. Огірки характеризуються швидким вступом у плодоношення, швидкостиглістю та отриманням великої кількості зеленців протягом тривалого періоду. За час вегетації нарощується пишна зелена маса. І на ці всі процеси потрібно достатньо сил та енергії, а для цього потрібне оптимальне живлення. Достатнє забезпечення поживними елементами огірків мають вплив на їхню врожайність та смакові якості, посилюють імунітет, формують стійкість до захворювань та зовнішніх стресових факторів. Дотримання технології підживлення – це стійкість кущів до хвороб, соковитість огірків, смачний та якісний врожай.
Огірки чутливі до родючості ґрунту та вмісту у ньому вуглекислого газу. Вони інтенсивно поглинають поживні речовини з верхнього орного шару ґрунту та практично не використовують їх з нижчих шарів. Огірки також дуже вибагливі до кислого ґрунту. Оптимальним значенням pH для них є 6,5-7, тому під час вирощування огірків рослини добре реагують на вапнування кислих ґрунтів.
Для формування 10 т врожаю огірків потрібно 30 кг азоту, 15 кг фосфору та 45 кг калію. Незважаючи на те, що огірки виносять із ґрунту не надто багато поживних речовин, але їх скоростиглість вимагає високих темпів споживання елементів живлення та робить огірки вибагливими до родючості ґрунту.
Протягом 10-15 днів після сходів рослини огірків поглинають фосфор та азот, протягом 30 днів – калій. Під час плодоутворення та інтенсивного росту вегетативної маси поживні речовини поглинаються інтенсивніше. Тому дуже важливо протягом цих процесів забезпечити рослини достатнім живленням.
Нестача поживних речовин на стадії максимального плодоношення дуже негативно впливає на урожай та рослини в цілому. Забезпеченість елементами живлення має бути достатньою від початку рості і до закінчення вегетації. Більша частина поживних речовин, які були засвоєні рослиною, йде на формування плодів. Крім того від темпів наростання вегетативної маси залежить величина плодів.
Огірки підживлюють під корінь або позакоренево.
- Кореневі підживлення (внесення під корінь сухого або рідкого матеріалу) – оптимальний варіант в умовах високих температур, так як коріння огірків розвинене максимально. Тому і живлення через кореневу систему має високу ефективність. Робити такі підживлення рекомендовано після гарного поливу, коли у ґрунті міститься багато вологи.
- Позакореневі підживлення (через листя та пагони) – особливо ефективний спосіб для прохолодного літа, хмарної погоди та для зимового вирощування. Коренева система за таких умов не зможе засвоїти потрібну кількість поживних речовин. А якраз позакореневе живлення дозволить рослині поглинути потрібну кількість елементів живлення. Підживлювати позакореневим способом потрібно увечері або в похмурий день після поливу. Важливо застосовувати невеликі обсяги добрив та забезпечувати рівномірне розпилення поживного матеріалу невеликими краплями.
Загальний режим підживлення огірка поділяється на чотири етапи:
- Десь через два тижні після висадки розсади в ґрунт, або коли з’являються п’ять-шість справжніх листочків.
- Фаза бутонізації – початок цвітіння
- Масове плодоношення.
- Продовження періоду плодоношення.
Симптоми дефіциту елементів живлення:
- Посвітліле з подальшим жовтінням листя, занадто тонкі стебла, швидке дозрівання плодів невеликих розмірів, звуження на кінчику з потовщенням біля плодоніжки, надмірно дрібне листя й нехарактерно світлі плоди – нестача азоту;
- надто повільний ріст, тонкі стебла, фіолетовий колір листя, іноді загнене по краях, а далі й зовсім опадає – дефіцит фосфору;
- жовкне та в’яне зав’язь, чорні смужки в плодах, лампочко- або гачкоподібна форма, звуження біля плодоніжки – ознаки нестачі калію, результатом якої є облаблена захисна функція рослин, насадження хворіють на хибну борошнисту росу, кореневу гниль і фітофтороз;
- ослаблений фотосинтез, плями на зеленій масі, міжжилковий хлороз, в’янення плодоніжок, дрібні плоди, які завчасно дозрівають – дефіцит магнію;
- відмерлі ділянки на молодих листках, пожовтіння верхнього листя, підгнивання плодів - дефіцит кальцію;
- побіліле дрібне листя, обсипання квіток – нестача міді;
- багато сухості на зеленій масі, надто пишні кущі – дефіцит бору.
Якщо ж забезпечити огіркам необхідну кількість підживлення, можна отримати високий і якісний урожай огірків.
Наші експерти з живлення рослин рекомендують дотримуватись загальної схеми підживлення та корегувати її відповідно до потреб культури та умов вирощування. Ознайомитися із схемою можна тут